Міністерство культури навздогін усіляким припущенням і чуткам оприлюднило офіційну версію кадрової революції в музеях. Формально пояснень два: модернізація музейної справи і результати експертної перевірки. Міністр повідомив, що міжвідомча комісія, котра перевіряла фінансову, екскурсійну та пам’яткоохоронну діяльність за 2010-11 роки, зібрала чималий “компромат” на музейників. Мовляв, десь – як у заповіднику “Києво-Печерська Лавра” чи Музеї народної архітектури і побуту “Пирогів” – не дорахувалися бюджетних коштів, а десь – як у “Софії Київській” – спіймалися на “пам’яткоохоронній самодіяльності”. По-друге, - і, власне, на цьому Мінкульт вибудував майже всю "лінію захисту", - уряд розпочав осучаснення музейної справи. "Керівництво музею має ретельно стежити за збільшенням кількості відвідувачів, соціально-економічним впливом, туристичною привабливістю, культурним освоєнням прилеглої території і локальним розвитком", - наголосив М. Кулиняк. А з тими, хто це осучаснення не сприйняв, доведеться розпрощатися…

І все ж, Міністрові весь час довелося виправдовуватися і відхрещуватися від власне журналістських версій. Що ніхто не готує розпродаж музейних фондів "під шумок" і не переводить музейні цінності в золотовалютні резерви Нацбанку. Бач, мовляв, до чого дофантазувалися! – ображався Михайло Кулиняк. А як же інакше - коли офіційні особи не можуть достеменно пояснити, чим проштрафилися звільнені музейники?! Добре (даруйте за цинізм!), що в музеї у Пирогові зміну керівництва можна підвести під висновки Контрольно-ревізійного управління і недавні земельні скандали. А, скажімо, в заповіднику "Софія Київська" КРУ, навпаки, не помітило нічого підозрілого. Мінкультури пояснює звільнення Нелі Куковальської, яка, до речі, весь цей час перебуває на лікарняному, самовільними рішеннями щодо проведення будівельних робіт на території пам’ятки, перенесення мозаїк Михайлівського Золотоверхого на іншу платформу і відкриття саркофагу Ярослава Мудрого. Натомість відсторонена директорка своєї провини не визнає. В інтерв’ю різним ЗМІ вона неодноразово заявляла, що на проведення ремонтних робіт і відкриття усипальні був дозвіл Міністерства регіонального розвитку і будівництва, якому раніше був підпорядкований заповідник. Що ж до мозаїк, то, за словами експертів, вони були перенесені з одного місця на інше з дотриманням технології.

Не зовсім зрозуміла ситуація і зі звільненням директорки національного заповідника "Києво-Печерська Лавра" Марини Громової. Воно дивним чином збіглося в часі з появою законопроекту про передачу майна Києво-Печерської Лаври релігійній громаді. Щоправда, Михайло Кулиняк запевняє, що не є прихильником таких ідей, і вважає, що подібні ініціативи потребують не тільки депутатського, а й громадського обговорення. Про те ж, чим викликані перестановки у національному заповіднику "Биківнянські могили", відколи триває кадрова модернізація, взагалі ніхто не заїкнувся…

Не менше питань, ніж до звільнень, до призначень Мінкультури. Усі нові директори заповідників та музеїв як на підбір – колишні чиновники (за винятком хіба що Дмитра Стуса, який очолив столичний музей Тараса Шевченка) без спеціальної музейної освіти. Вікторія Ліснича, яка тепер опікуватиметься заповідником "Києво-Печерська Лавра", медик і юрист за освітою, донедавна працювала заступницею Міністра культури, а Дмитро Заруба з дипломом політолога, котрий наводитиме лад у Музеї народної архітектури і побуту, - заступником голови Державної служби туризму та курортів.  Керівництво "Софією Київською", щоправда, пророкують "профільній" людині – директору Інституту пам’яткоохоронних досліджень Олені Сердюк. Чому саме вони? В інтерпретації Мінкульту питання стає риторичним. Мовляв, проводилися консультації (кого з ким?) і схвальний відгук отримали ці кандидатури…

Наостанок Михайло Кулиняк запевнив, що золотий кадровий фонд, який не сприйняв нових віянь музейного менеджменту, не пропаде. Зокрема, Неля Куковальська і Марина Громова будуть працевлаштовані. І взагалі, настануть часи, коли всі призначення у культурній сфері, і не тільки відбуватимуться на конкурсній основі.

Експерти про кадрові ротації в музеях:

Ігор Луценко, активіст громадської ініціативи "Збережи старий Київ": "Пояснення дуже просте: пан Колесніков дійшов до пункту "музеї" у своєму плані підготовки до Євро-2012. І подивився, що ж у нас із музеями, чи готові вони до Євро? Звісно, не готові, звісно, політика була повністю провальна… І вирішив поставити кризових менеджерів, мабуть, своїх людей, котрими можна закрити ті проблеми і які мають врятувати ситуацію, що з підготовкою наших музеїв до Євро-2012. Звісно, це несе велику загрозу, оскільки приходять непрофесіонали, для яких музей є чимось загадковим, незрозумілим, таємничим. Є небезпека, що з музеїв до Євро-2012 зроблять потьомкінські села, які лише зовні тимчасово матимуть вигляд музеїв.  Ремонт буде не на десятки років, а тимчасовий, щоб достояв, поки пройде цей футбольний натовп. Друге – це, звісно, поспішатимуть і порушуватимуть вимоги збереження об’єктів охорони, щоб швидко все  "підмарафетити". І третє – яка може бути наукова робота у таких умовах, коли треба готувати футбольне свято?.."

Микола Пархоменко, начальник відділу охорони пам’ятників Національного заповідника "Софія Київська": " Я, мабуть, уперше стикаюся із ситуацією, коли не можу пояснити цих неадекватних рішень. Їх можна пояснювати Євро-2012 і намаганням монетизувати музейні цінності, тобто перевести їх у ранг матеріальних активів і включити до економічного обігу, перетворити музейні скарби у предмет застави, - те, що робилося свого часу, на початку 20-х років минулого століття в СРСР. Жодною іншою причиною я не можу пояснити цей процес – беруть і відправляють у відставку керівників найкращих музейних закладів України. Що ж до підготовки до Євро, - то коней на переправі не міняють. За сто з чимось днів не можна перелаштувати роботу музейних закладів так, щоб задовольнити потреби і влади, і гостей".

 Віра Бодак