Справжнім поетом фортепіано музиканта Олега Полянського називають цілком заслужено. Емоційний та харизматичний піаніст своєю вишуканою манерою гри щоразу підтверджує свій титул. Свого часу з українських сцен Олег Полянський перебрався шукати місця під сонцем в Європу. Одного разу після конкурсу в Ляйпцігу, де акомпанував подрузі, Полянського помітили і запросили повчитися в Німеччині. Він погодився. З тих пір минуло 18 років. За цей час піаніст встиг виступити на великих фестивалях сольно і з симфонічними оркестрами, стати лауреатом міжнародних конкурсів. Цікавий досвід Полянський здобував у досить екстремальних місцях. Піаніст виступив з унікальним сольним концертом - у вугольній шахті на глибині 1012 метрів. Цей концерт занесений в Книгу рекордів Гінеса.

«Я ніколи не імпровізую, бо не вмію цього робити»

Час від часу Олег Полянський приїздить в Україну. Останній концерт, на якому вдалося побувати Інформагенції ПРО, відбувся у Фонді сприяння розвитку мистецтв  у межах циклу  концертів "Особливий WEEKEND". Піаніст грав зі     скрипалькою Катрін тен Хаген. Унікальна скрипка Андреа Гварнері в професійних руках дівчини додали концерту присмаку ексклюзивності – не кожен день вухо столичного слухача балують довершеним звуком інструмента видатного італійського майстра. «На концерті була представлена вся стильова палітра. Була і класика, і романтика, і імпресіонізм, і віртуозна музика, і 20 століття». – Розповів після концерту Полянський.
Олег та Кетрін перед самим концертом влаштували тригодинну репетицію. Дуже боялися щось зробити не так, адже приміщення Фонду невелике, контакт з публікою тісний: «Це дуже добре грати в таких залах, особливо камерну музику. Краще відчувається контакт з публікою, сам реагуєш на те, як публіка сприймає почуте, відповідно можеш щось змінити і емоційно більше вплинути на атмосферу. Хоча я ніколи не імпровізую, бо не вмію цього робити».

Катрін тен Хаген (скрипка) та Олег Полянський (фортепіано). Music-review WEEKEND. Фото:Сергій Пірієв

«У шахті дуже спекотно: плюс 38, тому я грав там хвилин 35»

«Вивчай природу свого інструмента, - радив геніальний Ніколо Паганіні. - Почни з того, що ти знаєш його не до кінця». Свій інструмент Олег Полянський вивчає в тандемі зі скрипалями, разом із симфонічним оркестром та сольно, граючи у шахті. У 2003 році в рамках європейського Фестивалю класичної музики в Рурі Полянський виступив з унікальним сольним концертом у вугольній шахті. «Це був рекламний трюк фестивалю і він дуже класно вдався. На шахті глибиною 1012 метрів поставили рояль. Залом була велика печера, у якій розставили стільці і поставили сцену. У шахті дуже спекотно: плюс 38, тому я грав там хвилин 35». За словами музиканта, такі експерименти можуть собі дозволити країни, у яких потужно розвивається музична індустрія. Україні ж приваблювати слухача грою в шахті чи в якомусь іншому екстримальному місці поки не потрібо: «Спершу треба покращити інфраструктуру музичного життя. - Пояснює Полянський. - Тобто хоча б забезпечити філармонії в обласних центрах пристойними роялями. В Україні є дуже хороші зали, є слухачі, які із вдячністю слухали б цю музику. І є музиканти, які б приїжджали. Але іноді просто у філармонії, такій як Дніпропетровська наприклад, елементарно немає нормально стільця. Перше питання – вирішити проблему з інструментами, а друге – з людьми, які керують музичними закладами».

Олег Полянський (фортепіано). Music-review WEEKEND. Фото:Сергій Пірієв

«Я звик так жити. І не відчуваю себе людиною, яка поїхала з України»

Долати шлях з України в Німеччину і навпаки Олегу Поялнському не складно. І хоча в Німеччині наш земляк мешкає вже пристойну кількість років, добре знає мову, втім громадянство має українське. І змінювати його не хоче. У нього просто дві батьківщини. А швидкі авіарейси дозволяють за дві години діставатись потрібно місця: «Я звик так жити. І не відчуваю себе людиною, яка поїхала з України. Я можу  в будь-який момент приїхати. Дві години в літаку – і я в Україні. Це великий плюс, цього не було раніше у восьмидесятих роках, коли люди виїжджали з Радянського Союзу, все покинувши. Зараз інша ситуація і слава богу!» Педадогічна робота, контакти зі світовими музикантами, ґрунтовна школа музичного досвіду – це те, що тримає Олега Полянського – там. А тут – на своїй Батьківщині – його чекають концерти і знайомства з новими талановитими музикантами, яким треба допомагати в просуванні: «В Україні вже відчувається прогрес. Наші музиканти потрібні світові, потрібні українському слухачеві. Але є й інші моменти, коли держава поки на музичну культуру закриває очі. Вона ніяк не підтримує, а іноді тільки заважає її розвиткові. Чому я активно концертую в Україні? Якщо самі музиканти не будуть займатися українською концертною діяльністю, то хто ж це буде робити! Тому цим потрібно займатись, не дивлячись на всі труднощі, на те, що тут фінансово всі ці концерти мають лише благодійний характер. Але тим не менш я не втрачаю надії».

PS:

У Лютому Олег Полянський матиме концерти у Житомирі, Дніпропетровську, Харкові. Піаніст гратиме з молодим скрипалем Олексієм Семиненком.

Олег Полянський - випускник Інституту ім. Гнєсіних. Закінчив аспірантуру в Московській консерваторії в класі С. Доренського та Вищу школу музики у Кьольні (клас проф. П. Гилилова). Лауреат міжнародних конкурсів: у Токіо (1986), Монреалі (1988), у Марселі, І премія - Канту (1998), ІІ премія конкурсу ім. Чайковського в Москві, VI премія (1998), Цинцинатті - II премія (1999), I премия Канту (2003). Учасник великих фестивалів: Біаріц (Франція), Шлезвіг-Гольштейн (Німеччина), Кастело Бранко (Португалія).Виступає з сольними концертами в найвідоміших залах світу, таких як: Санторі Холл в Токіо, Зале Верді в Мілані, Уігмор Холл в Лондоні, зал Гаво в Парижі тощо.

Спеціально для проекту Інформагенції ПРО
«Українські митці за кордоном»
Ірина Сидоренко