Панас Мирний (Панас Якович Рудченко; *13 травня 1849, Миргород — †28 січня 1920, Полтава) — український прозаїк та драматург.

Народився у Миргороді у сім'ї дрібного урядовця. Вчився у Миргородському парафіяльному училищі, після переїзду батьків до Гадяча — у Гадяцькому повітовому училищі (1858—1862). У 1863—1864 рр. служив у канцеляріях у Гадячі, у 1865—1867 рр. — у Прилуках, у 1867—1871 рр. — у Миргороді.

З 1871 р. проживав у Полтаві, працював спершу бухгалтером губернського казначейства, згодом на різних посадах в казенній палаті. Дослужився до статського радника (відповідав військовому чину генерала).

У 1872 р. у журналі. "Правда" друкує перші твори: вірш "До України" і оповідання "Лихий попутав". У 1872—1875 рр. пише у співавторстві з братом І. Я. Рудченком (І. Біликом) роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" (вперше надрукований М.  Драгомановим у Женеві у 1880 р.), у 1872 р. — подорожній репортаж "Подоріжжя од Полтави до Гадяча", у 1875 р. — повість "Лихі люди". У 80-х рр. створює драму "Лимерівна", оповідання "Морозенко", "Казка про Правду та Кривду", повість "Лихо давнє й сьогочасне" та ін. Найкращі твори написав на своїй першій полтавській квартирі по вул. Монастирській № 14. Після одруження у 1889 р. переїхав на Малосадову № 8 (тепер Короленка), у 1903 р. поселився у власному будинку на Кобищанах. Тут він продовжував роботу над романом "Повія", написав поему у прозі "Сон", оповідання "Пригода з "Кобзарем"", "Дурниця", ін. твори, серед яких публіцистичні статті та переклади творів О. Пушкіна, К. Рилєєва, М. Лєрмонтова, О. Островського, Лонгфелло, Шекспіра, "Слово о полку Ігоревім".

Мирний брав участь у діяльності полтавської громадськості по підготовці до відкриття в місті пам'ятника І. П. Котляревському, святкуванні щорічних шевченківських ювілеїв, випуску тижневика "Рідний край". Підтримував тісні зв'язки з М. Коцюбинським, Л. Українкою, М. Старицьким, М. Лисенком, М. Садовським та ін. Після революції працював у Полтавському губфінвідділі, організував видавництво "Зірка", керував літературним гуртком у реальній школі. Помер 28 січня 1920 р., похований у Полтаві (див. могила Панаса Мирного).

На вул. Панаса Мирного у буд. № 56, в якому у 1903—1920 рр. жив письменник, відкрито музей Панаса Мирного, на подвір'ї садиби йому встановлено пам'ятник. У 1963 р. у Полтаві проведено Першу республіканську наукову конференцію, присвячену вивченню творчості письменника.